Опік

Август 13th, 2009 by admin

Лікування. При опіках I міри досить змастити обпалену поверхню будь-якою жировою речовиною або припудрити антисептичним порошком. При опіках II міри застосовують різні методи лікування. При закритому методі лікування на обпалену поверхню накладають пов’язки з тією або іншою маззю. При відкритому методі лікування обпалену поверхню залишають відкритою, хворого укладають на стерильне простирадло, над ним встановлюють каркас, покривають цей каркас стерильним простирадлом і для зігрівання хворого запалюють декілька електричних лампочок, прикріплених до каркаса. Хворим призначають рясне пиття, роблять краплинні клізми, вливання ізотонічного розчину хлориду натрію, 5 % розчину глюкози, плазмозамінників. Обов’язкове введення протиправцевої сироватки.
Існує декілька методів обробки опікової поверхні. В даний час рекомендується рання хірургічна обробка і пересадка шкіри. Опік може бути викликаний не лише термічним чинником, але і хімічними (міцні кислоти і луги) речовинами і радіаційними ураженнями.
Опік стравоходу спостерігається в тих випадках, коли випадково (помилково) або навмисно (з метою самогубства) випивають розчин кислоти (сарною, азотною, хлористоводневою і ін.) або лугу (каустична сода).
Симптоми, течія. Пекучий біль по ходу стравоходу і в підкладкової області, сильна слинотеча, блювота. Через 3—4 дні гострі явища стихають, хворий дістає можливість приймати рідку і напіврідку їжу. Надалі починається процес рубцювання на пошкоджених ділянках стравоходу, з’являються симптоми дисфагії.
Лікування. Перша допомога при хімічному опіку стравоходу полягає в призначенні наркотиків (морфін, пантопон, промедол). Застосовують рясне пиття: при опіках кислотами—жженая магнезія, вапняна вода і інші слабкі лужні розчини, а при опіках лугами — слабкі розчини лимонної або оцетової кислот. Підшкірно або в/у вводять розчини глюкози, ізотонічний розчин хлориду натрію. Надалі (не раніше 5-го дня після опіку) — систематичне бужування. Бужування виробляє лікар.

Сторінки: 1 2