Післяопераційний період

включає в сеоя ліквідацію загальних і місцевих розладів, викликаних захворюванням і операційною травмою, період загоєння рани і розвитку адаптаційних і компенсаторних механізмів. При неускладненому післяопераційному періоді відновлення життєво важливих функцій організму відбувається досить швидко, і заходи зводяться в основному до ліквідації і профілактики запальних процесів (якщо вони є), до профілактики легеневих ускладнень (дихальна гімнастика, банки), до контролю за сечовипусканням і дефекацією (боротьба з парезом кишечника і затримкою сечовипускання), до гігієнічних процедур. Профілактикою багатьох ускладнень є активне ведення хворого і раннє вставання. Контроль за станом рани здійснюють при перев’язках. Шви знімаються на 7—9-й день.
Залежно від характеру захворювання, з приводу якого хворий був оперований, у кожному окремому випадку призначається строго індивідуальна дієта. Порушення післяопераційної дієти може викликати важкі ускладнення. Тому середній і молодший медичний персонал повинен уважно стежити за станом хворого після операцій і за дотриманням встановленої післяопераційної дієти. У післяопераційному періоді спостерігається значне обезводнення організму. Хворий втрачає багато рідини при кровотечі під час операції, висиханні тканин, потінні, блювоті в ближайшем.послеоперационном періоді. Тому в оперованих зазвичай розвивається сильна, інколи болісна спрага. Для утамовування її і усунення явищ обезводнення після операції, виробленої під місцевою анестезією на поверхнево розташованих органах і тканинах, оперованому дозволяється пити просту або мінеральну воду, чай, журавлинний морс і інші соки без особливого обмеження.
Після операцій під загальним знеболенням і на внутрішніх органах рясне пиття може викликати несприятливі наслідки і ускладнення. Після подібних операцій (у перші години після них) доводиться обмежувати хворих в прийомі рідини. Вирішується лише обтирання мови і губ, полоскання порожнини рота, а рідину вводять парентеральний, за допомогою підшкірних або краплинних „ внутрішньовенних вливань ізотонічного “розчину, хлориду натрію, розчину глюкози, плазмозамінників до 2 л в добу.