Клишоногість

Симптоми, течія. Викривлення стопи, при якому хворий спирається не на підошву, а на зовнішній край стопи, внутрішній же край підведений і обернений вгору, утворюючи виражену угнутість. Шкіра зовнішнього краю стопи різко потовщена, покрита мозолями, а шкіра на підошві — ніжна, тонка.
Розрізняють клишоногість природжену і придбану. Причини природженої клишоногості ще недостатньо з’ясовані. Придбана клишоногість частіше розвивається після поліомієліту, інколи — після неправильного накладення пов’язок при переломах і вивихах.
Лікування. Природжена клишоногість може бути вилікувана консервативними методами — випрямленням стопи і фіксацією її в правильному положенні за допомогою етапних пов’язок, починаючи з перших днів або тижнів після народження. Якщо таке лікування не було проведене, то відбуваються грубі і стійкі зміни, які вимагають вже пластичних операцій.